Cardboard 2025

1/1

Портрети бездомних на картоні – це втілення людської істоти в матеріал виживання, який знецінюється в очах суспільства.

Тут картон не просто фон, а рівноправний учасник висловлювання: він говорить про життя на межі, про швидкоплинність, крихкість та ерозію людської гідності.

Для більшості це нікчемний шматок сміття; для бездомних – це все. Він стає їхнім домом, їхнім ліжком, їхнім щитом від холоду та поверхнею, на якій вони пишуть свої прохання.

У цьому проєкті картон говорить від їхнього імені – шорсткий, нерівний, але чесний.

Portraits of the homeless on cardboard are an embedding of the human being into a material of survival - one devalued in the eyes of society.

Here, cardboard is not just a background, but an equal participant in the statement: it speaks of life on the edge, of transience, fragility, and the erosion of human dignity.

For most, it’s a worthless piece of trash; for the homeless, it’s everything.

It becomes their home, their bed, their shield from the cold, and the surface where they write their pleas.

In this project, cardboard speaks on their behalf - rough, uneven, but honest.